Вирішення проблем з РРО/ПРРО під час воєнного стану

Умовні позначення:

РРО – реєстратор розрахункових операцій;
ПРРО – програмний реєстратор розрахункових операцій;
КОРО – Книга обліку розрахункових операцій;
РК – розрахункова квитанція.

Ще зовсім недавно багато підприємців шукали відповідь на питання стосовно РРО. Їх цікавило, як працювати в 2022 році: з РРО чи з ПРРО. Вони хотіли знати, в якому випадку використовують КОРО та чи є можливість взагалі відмовитися від всього цього.

Але наша реальність змінилася, тому будемо шукати відповіді на питання, які турбують підприємців саме зараз.

Організація роботи РРО/ПРРО

Отже, основне питання полягає в тому, чи можна обійтися без РРО/ПРРО. В умовах воєнного стану перевірки не проводяться, а ті, що вже почалися, припиняються. Це звичайно так, але існує «але».

Єдине, що визначає потребу в використанні РРО/ПРРО – наявність розрахункової операції, а от умови, в яких працює підприємство – це вже інше питання.

Розглянемо декілька ситуацій:

Ситуація 1. Підприємство не має фізичної можливості працювати або розрахункові операції не здійснюються

В звичайних умовах підприємство працювало регулярно, звіти формувалися та відправлялися також регулярно, а під час воєнного стану можливості працювати немає. Що робити з РРО/ПРРО?

Спеціальних дій в цьому випадку робити не потрібно. Згідно ст. 9 Закону про РРО суб’єкт господарювання повинен кожного дня створювати електронні або паперові фіскальні чеки за умови здійснення розрахункової операції. А якщо таких операцій немає, РРО та ПРРО не потрібні, і звіти теж не здаються.

Відсутня діяльність → відсутні розрахункові операції → відсутня потреба в фіскальних чеках та звітах з РРО.

Що робити, коли протягом дня відбувалися операції «службова видача» або «службове внесення»? Ці операції не є підставою до обов’язкового складання звіту в кінці робочого дня. Про це йде мова у роз’ясненнях ЗІР,109.09.

«Якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але було здійснено «службове внесення» та «службова видача», створення Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.»

При використанні ПРРО: відкритті зміни, здійснені службових операцій та передачі зміни іншому касиру потрібно сформувати фіскальний звітний чек.

Ситуація 2. Робота ПРРО в режимі офлайн

Для ПРРО законодавством передбачена можливість працювати в режимі офлайн при відсутності інтернету не більше 36 годин безперервно та не більше 168 годин протягом календарного місяця. Для такої роботи здійснюється резервування певних номерів на сервері.

Під час дії воєнного стану обмеження по використанню ПРРО в режимі офлайн зняті, оскільки і зв'язок з сервером не є стабільним, і інтернет далеко не всюди і не завжди є в наявності. Законом 2120-ІХ від 15.03.2022 року було доповнено Розділ ІІ Закону про РРО:

«13. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили: проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 цього Закону; зупинити дію абзацу сьомого статті 5 цього Закону»

Таким чином, використовувати ПРРО в режим офлайн можливо без попередньо отриманого діапазону фіскальних номерів.

Ситуація 3. Вимушена евакуація

Евакуація бізнесу, яка, на жаль, спостерігається зараз дуже часто, по суті є зміною місця здійснення розрахункових операцій. В такому випадку потрібно обов’язково пройти перереєстрацію РРО/ПРРО: без цього працювати не можна.

Подається відповідна заява в ДПС з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення, податкова перевіряє документи і, якщо ніяких підстав для відмови немає, здійснює перереєстрацію.

Ця норма не нова, вона встановлена наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року:

«Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення».

Для ПРРО обов’язок перереєстрації зафіксований у розділі ІІ Порядку 317. Звертаємо увагу, що таке нове посвідчення в мирний час розміщується в електронному кабінеті, а під час дії воєнного стану можна отримати реєстраційне посвідчення також в паперовому варіанті.

І ще нагадуємо: якщо в будь-якому регіоні ви маєте можливість здійснювати господарську діяльність, то і податкова там має виконувати свої обов’язки. Тому перереєстрація РРО/ПРРО можлива.

Ситуація 4. Втрата РРО/ПРРО

Навіть в звичайному житті підприємця бувають ситуації втрати РРО/ПРРО через крадіжку або надзвичайну ситуацію (пожежа, поломка, навмисне знищення), а під час воєнного стану додається ще й можливість знищення в результаті бойових дій або мародерства. Деякі підприємці, на яких були зареєстровані РРО/ПРРО, просто покинули країну, дехто відмовляється від ведення бізнесу, а інші загинули.

Як бути в цій ситуації з РРО/ПРРО?

Реєстрація повинна бути скасована. Це закріплено в Порядку 547/1 розділ ІІ гл. 4 – для РРО та Порядку 317 – для ПРРО. Не можна забувати і про Книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Правила їх скасування містить Порядок 547/2 розділ ІІ гл. 3. У вказаному Порядку наводиться перелік ситуацій, коли скасування реєстрації здійснюється автоматично.

Автоматичне скасування реєстрації ПРРО здійснюється:

• при подачі заяви про припинення діяльності;
• при подачі відомостей про те, що об’єкт оподаткування не експлуатується або закритий;
• за рішенням суду;
• у разі смерті або обмеження дієздатності фізичної особи-підприємця;
• при знятті з обліку суб’єкта господарювання.

В інших випадках зняття з реєстрації здійснюється за заявою суб’єкта господарювання.

Для класичного РРО варіантів скасування значно більше, і всі вони прописані в Порядку 547/1.

Ситуація 5. Проблемні питання КОРО

Якщо при використанні класичного РРО відключається електроенергія, суб’єкт господарювання використовує Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО).

В мирні часи такі ситуації виникали дуже рідко, а клопоту з КОРО багато. Тому деякі підприємці при реєстрації РРО відмовлялися від її використання, про що зараз шкодують.

Справа у тому, що за законом перша реєстрація КОРО може бути здійснення тільки під час реєстрації РРО. Наступні книги можна реєструвати скільки завгодно, а от першу – тільки так.

Те ж саме стосується і розрахункових квитанцій: вони реєструються одночасно з КОРО. І не факт, що податкова не зробить поправку на воєнний стан. Можливо, вам пощастить і КОРО зареєструють, зважаючи на ситуацію в країні.

Оформлення розрахункових документів

При здійсненні розрахункових операцій продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Цю норму ніхто не відміняв. Але досить серйозною проблемою постає дефіцит стрічки для касових апаратів в окремих регіонах України.

З цього приводу є роз’яснення Держпродспоживслужби від 23.03.2022 року. Основний акцент зроблено на те, що розрахунковий документ:

• видавати потрібно обов’язково;
• оформляється в момент здійснення операції;
• є підтвердженням продажу;
• може бути у вигляді квитанції, товарного чи касового чеку або розрахункового документа, що оформлений згідно закону про РРО;
• може бути надісланий покупцю в електронному вигляді у разі неможливості за технічних причин видачі паперового екземпляру.

Звичайно, для ПРРО це не проблема, а як бути з класичним РРО, питання залишається відкритим.

• може бути відтворений у вигляді QR-коду на дисплеї ПРРО для зчитування його споживачем.

Квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом.

Оскільки форм видачі розрахункових документів передбачено багато, а проблемних ситуацій ще більше, Держпродспоживслужба в своєму роз’ясненні від 23.03.2022 року рекомендує розміщувати інформацію для покупців про форми розрахункових документів на видному місці.

Висновки

1. При здійсненні розрахункових операцій використання РРО/ПРРО обов’язкове, адже Закон про РРО не відмінений.
2. Розрахункові документи при використанні РРО або ПРРО надавати потрібно.
3. Законодавство про РРО/ПРРО пом’якшене, але воно не скасоване, і податкової дисципліни дотримуватися потрібно.

ЛІЛІЯ БОДЕНЧУК

• Кандидат економічних наук, головний бухгалтер з 1991 року, фінансовий директор з 2000 року, викладач економічних дисциплін, бухобліку, оподаткування, фінансового менеджменту