Резерв сумнівних боргів

Створення резерву сумнівних боргів

В продовження теми про облік дебіторської заборгованості розглянемо механізм створення резерву сумнівних боргів.

Відображення дебіторської заборгованості у фінансових звітах за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює різниці між сумою поточної дебіторської заборгованості та сумою резерву сумнівних боргів, робить процедуру формування резерву сумнівних боргів обов'язкової для всіх підприємств. Право не створювати резерв отримали суб'єкти мікропідприємництва і суб'єкти малого підприємництва - платники єдиного податку 3 групи. Такі юридичні особи самостійно приймають рішення про створення резерву, про що повинні відобразити в обліковій політиці. Вони можуть відображати поточну дебіторську заборгованість в балансі за фактичною вартістю.

Резерв сумнівних боргів створюється тільки під поточну дебіторську заборгованість. При цьому така заборгованість не повинна бути набутою підприємством або призначеною для продажу і відповідати критеріям фінансового активу. Резерв створюють тільки під сумнівну дебіторську заборгованість, але не під безнадійну. Ці умови по створенню резерву описані в пункті 7 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Способи розрахунку резерву сумнівних боргів

Перед розрахунком резерву слід врахувати пункт 8 П(С)БО 10 про те, що сума резерву повинна відповідати таким умовам:

1. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати суму дебіторської заборгованості на цю ж дату.
2. Розмір сумнівних боргів, розрахований на підставі класифікації дебіторської заборгованості на дату балансу, становить залишок резерву на ту ж дату.

   П(С)БО 10 передбачає наступні методи розрахунку сум резерву:

   • застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. При цьому методі сума резерву розрахована виходячи з аналізу платоспроможності конкретних боржників.
   • застосування коефіцієнта сумнівності. Сума резерву при такому методі буде розрахована як добуток коефіцієнта сумнівності на суму залишку дебіторської заборгованості на початок періоду.

     Коефіцієнт сумнівності визначаємо одним з трьох варіантів:

     • визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому вигляді;
     • класифікація дебіторської заборгованості за термінами погашення;
     • визначення середньої питомої ваги списаної в періоді дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Приклади, що ілюструють різні способи розрахунку резерву сумнівних боргів, наведені в П (С) БО 10 і дозволяють наочно вивчити механізм застосування кожного методу. Вибір методу розрахунку залишається за підприємством і повинен бути прописаний в обліковій політиці.

Розрахований резерв документально оформляють бухгалтерською довідкою. Підприємство також може самостійно розробити інший документ для оформлення цієї операції при дотриманні всіх обов'язкових реквізитів форми документа.

Відображення резерву в бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку суму резерву сумнівних боргів відносять до інших операційних витрат і відображають проводкою:

Дт 944 "Сумнівні та безнадійні борги" Кт 38 "Резерв сумнівних боргів".

Облік резерву сумнівних боргів для різних статей дебіторської заборгованості ведуть на окремих субрахунках рахунку 38. Для прикладу продемонструємо можливі субрахунки рахунку 38, які реалізовані в BAS:

При списанні заборгованості, яка з сумнівною стала безнадійною, за рахунок резерву в бухгалтерському обліку оформляється проводка:

Дт 38 "Резерв сумнівних боргів" Кт 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Крім цього, за дебетом рахунка 38 відображаємо коригування резерву, пов'язані зі зменшенням його суми, з одночасним віднесенням до складу інших доходів операційної діяльності:

Дт 38 "Резерв сумнівних боргів" Кт 719 "Інші доходи операційної діяльності".

Приклад операцій зі створення резерву та списання заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів в конфігурації "BAS. Бухгалтерія для України" розглянуто в статті Облік дебіторської заборгованості.